Алмазне жорно

Cторінка номер 1

АЛМАЗНЕ ЖОРНОАЛМАЗНЕ ЖОРНО ДIЙОВI ОСОБИ: Стеся Василь Хмарний Остап Макосiй Прокiп Скряга Мусiй Шенчик Лук'ян Iлько Дубровський, суддя Житомирський Лабенцький \ підсудки. Виверський / Княгиня Вiлькомiрська Граф Ружинський Графиня Брагiнська Авраам Цвiкловiц Лiя Пан Пшепюрковський Пан Пауша Пан Лозка Пан Прозка Пан Мишка Возний Корчмар Бабуся з дiдком Секретар Дубровського Лейзер Особи в балетi: цехмiстер, пiдскарбiй, лавники 1, пан Круп'янка, 6 кравцiв i 6 кравчих. 1 Л а в н й к - невисока службова посада в середньовiчному ремiсницькому цеху. Шляхтичi, гайдуки, жовнiри, городяни i городянки. Дiється в Житомирi 1768-1769 рр., крiм II дiї, яка вiдбувається в корчмi. ДIЯ ПЕРША Зала в палацi пана Дубровського, суддi гродського Житомирського. Товстi мури, дужна стеля, глибокi лучковi вiкна, важкi меблi, пишна, але хмура розкiш. Лiворуч - стiл, покритий оксамитним килимом, що спускається до самої землi. На столi канделябр, розп'яття, пісочний годинник, великi книги, папери. Бiля стола - важке готичне крiсло. Позад нього готичний монументальний камiн. Праворуч - вхiднi дверi, просто - великi важкi дзерi, обабiч яких стоять два вартових гайдуки з топiрцями. І Пiдсудок Лабенцький, стоячи край стола, розбирає папери та перегортає велику книгу у важкiй оправi. Увiходить жовнiр i подає Лабенцькому листа з великою печаткою. Ж о в н i р. Лист до вельможного пана суддi вiд його мосцi регiментаря Стемпковського. (Виходить). Лабенцький розпечатує листа i кладе його на стiл. Г а й д у к (увiходить). Там знов прийшла та дiвчина, що питалася пана суддi. Плаче i дуже просить. Л а б е н ц ь к и й. Нехай чекає. Зараз не можна. Пана суддi ще немає? Г а й д у к. Немає. Л а б е н ц ь к и й. Iди. (Гайдук виходить). Не бачили тут твоїх слiз - теж... вештаються... Увiходить суддя Дубровський, невелика на зрiст, суха людина з живим блискучим поглядом, гордою поставою, тонкими рисами нервового обличчя. Чорне волосся трохи посивiло на висках, а чорнi, довгi вилискуватi вуси опускаються вниз iз бокiв червоних уст, вiдтiняючи матову блiдiсть рiвно виголеного обличчя. Суддя вдягнений у чорний старопольський жупан, а поверх нього оксамитний недовгий кожушок. Шаблi при ньому немає. Пiдiйшовши до стола, вiн киває Лабенцькому, що поштиво вклоняється йому, i сiдає в своє крiсло. Д у б р о в с ь к и й. Готовi ордери до возного? Л а б е н ц ь к и й. Так, ясновельможний пане суддя. Готовi. (Подає). Д у б р о в с ь к и й (пiдписує). Зараз же надiслати. Далi що? Листiв не було? Л а б е н ц ь к и й (подає). Лист вiд регiментаря Стемпковського про виконання екзекуцiї до карання на горло по декрету вельможного пана. (Читає). "По всказанню декрету Суду Житомирського екзекуцiя карання на горло виконана i суть постинанi нижчеменованi гайдамаки i свавольнi люди: Василь Прокопенко, Гнат Бiлий, Степан Пiотровський, Iван Ботвиненко, Федiр Козан, Василь Шевчук, Семен Лобода, Якiв Руденко, Рiзниченко Iван i Рiзниченко Тимiш... Роst haec * (* Пiсля цього (лат.).) - серпня двадцять шостого теж постинанi суть - Андрiй Середа, Прокiп Чередниченко, Швець Iван i Швець Явтух, Куцопалий Тарас, Гладиженко Степан, Римаренко..." Д у б р о в с ь к и й (перепиняє). Як Римаренко! Я не декретував Римаренка на смерть - це той Римаренко, здається, швець, що проводив гайдамакiв до якогось хутора - Римаренко Петро... Л а б е н ц ь к и й. Так, ясновельможний п

Cторінка номер 1