• ☼ Національний патріотизм

    Cторінка номер 1

    А не здається вам, що це, в деякій мірі безглуздо? Чому? Бо заради уявних ліній на карті індивідуальності, особистості приносили себе в жертву. Створіть національність! Об’єднайте десяток людей в уявну націю, і вам легко буде штовхнути їх на воєнний подвиг. Тоді ви назвете їх НАЦІОНАЛЬНИМИ ГЕРОЯМИ. Абсурд? Цей абсурд твориться уже не одну, і, навіть не дві тисячі років! Починаючи з філістемлян - закінчуючи фашизмом і ще бог зна чим, на кожному кроці, можливо, навіть у вас в компанії: москалі погані, бо вважають поганими хохлів - і навпаки. А хто дасть переконливий аргумент - чому? А чи всі націоналісті знають і ЛЮБЛЯТЬ свої традиції, свою культуру, своє мистецтво? Ось що цінне - все інше політика! Инна ∗∗ 31 авг 2009 в 12:47
    Цікаве питання... Я з тобою згоден, що не треба переводити патріотизм в маразматизм. Приводжу приклад, патріот не буде бігати по вулицям у вишиванці і кричати, що кацпами, жиди чи ляхи погані, а ми от богообрані... Не треба бути проти людей, треба боротися проти політики. Нас такими робить влада, світове панування, гегемонія, панісламізм тощо. Але не можна терпіти, коли тебе словесно кривдять, требе відстоювати свою честь і ЧЕСТЬ СВОЄЇ КРАЇНИ! І хоч як тяжко не живеться, але треба і ЛЮБИТИ свою БАТЬКІВЩИНУ, а не ходити і казати, що при СРСР жилося краще! Годі слухати когось! Треба бути собою! Патріотом!

    До хочу додати, що націоналізм не є тим терміном, яким був при появі. Націоналізмом в СРСР називали нацизм, бо була АНТИУКРАЇНСЬКА І АНТИінших республік пропаганда. Що вже можна казати, коли постіно в СРСР підручниках чуємо, що Червона армія перемогла фашизм (а фашизм, то Муссолліні), а не нацизм. Так що націоналісти, це не НАЦИСТИ. Ігор ∗∗ 31 авг 2009 в 17:48
    Поки існують нації та національні держави, доти буде потреба в націоналістах. Бо патріоти - це люди які люблять Батьківщину та пишаються і все таке, а націоналісти - це трохи вищий рівень. Це ті, хто свідомо ставить себе служити своїй нації та державі (якщо вона є). Вважаю без них національна держава неможе існувати. Сергій ∗∗ 2 сен 2009 в 13:11
    Тобто ті, в кого патріотичні почуття переродилися у хворобливу пристрасть? Сергей ∗∗ 2 сен 2009 в 14:36
    Хвороблива пристрасть до чого? Що ви маєте на увазі під цією фразою?

    Инна, мені здається ви сплутали сучасний політичний істеблішмент з державою. Держава - це наступна вища ланка самоорганізації народу після племені.
    Ніхто не зобов"язаний служити країні, нації та вмирати за це, націоналістами стають добровільно, а Ви просто будьте українкою, говоріть нашою мовою, плекайте традицію та любіть культуру. Инна ∗∗ 2 сен 2009 в 19:32
    Ну, то ви вмирайте - воля ваша, мені на те якось покласти, а я житиму-працюватиму, добра наживатиму, як Бог дасть. Можливо, Україні від того більше користі буде. Сергій ∗∗ 3 сен 2009 в 11:43
    Я хочу сказати наступне. Ми - українці, але ми не одна нація, бо в історії було багато того, що розділяло нас! Провалля між Сходом і Заходом стало з 13 століття настільки великим, що для об*єднання і знаходження розуміння потрібен час і робота, робота і ще раз РОБОТА! Робота з виховання взаємоповаги, розуміння, братання і об*єднання! І національний патріотизм стане нормальною тенденцією до єднання. Не гранню нацизму, а джерелом сили, влади, держави, нації, народу, України!!!!!!!!! Сергей ∗∗ 3 сен 2009 в 15:32

    Cторінка номер 1

Перехід по сторінках