Cторінка номер 1
-
На Кожум'яках
НА КОЖУМ'ЯКАХНА КОЖУМ'ЯКАХ
Міщанська комедія на 5 дій
ДІЙОВІ ОСОБИ
С и д і р С в и р и д о в и ч Р я б к о, київський міщанин, має крамницю на
Подолі.
Є в д о к і я К о р н і ї в н а, його жінка.
Є в ф р о с и н а, їх дочка.
Г о р п и н а К о р н і ї в н а С к а в ч и х а, сестра Євдокії Корніївни,
перекупка, вдова; перепродує яблука.
О л е н к а, її дочка.
С в и р и д І в а н о в и ч Г о с т р о х в о с т и й, цилюрник
Н а с т я
О л ь г а Євфросинині приятельки, панни.
В а р в а р а
Х и м к а, Рябкова наймичка.
П е д о р я, Горпинина поденщиця.
М а р т а, Б у б л е й н и ц я.
О р и н а, Б а ш м а ч н и ц я
М е р о н і я
печорські міщанки, були послушницями.
М а г д а л и н а
1-й м и т р о п о л и ч и й б а с.
2-й м и т р о п о л и ч и й б а с.
Б е р к о й В о л ь к о, жиди, процентщики.
М і щ а н к и, ш а ф е р и, м і щ а н и т а к а т е р и н щ и к.
Дія діється у Києві, на Кожум'яках.
Г о с т р о х в о с т и й. та Є в ф р о с и н а трохи закидають по-руській.
ДІЯ ПЕРША
Світлиця Сидора Свиридовича Рябка з міщанською обставою. Одні двері — в кімнату,
другі — в пекарню. Дія діється в неділю по обіді.
ВИХІД 1
Є в д о к і я К о р н і ї в н а сама.
Є в д о к і я К о р н і ї в н а (сидить коло стола і позіхає). Сидоре
Свиридовичу! Сидоре Свиридовичу! Чи ти оце й досі спиш? Вставай вже, бо швидко
до церкви задзвонять на вечерню. Ходи сюди та посидь коло мене. Нудьга мене
бере, Сидоре Свиридовичу! Чи ти чуєш?
С и д і р С в и р и д о в и ч (обзивається з кімнати). Чи то ти мене кличеш,
Явдоню? Ось зараз вийду, моя голубко, тільки трохи прочумаюсь та потягнуся разів
зо два. Вже й скучила за мною! (Виходить з кімнати і сідає коло жінки.)
ВИХІД 2
Є в д о к і я К о р н і ї в н а і С и д і р С в и р и д о в и ч.
Є в д о к і я К о р н і ї в н а. Авжеж скучила.
С и д і р С в и р и д о в и ч. Бо давно пак бачились: як у горосі та й досі...
Є в д о к і я К о р н і ї в н а. Я тут сиділа, сиділа, вже все передумала, вже
й богу молилась.
С и д і р С в и р и д о в и ч. Скучила, старенька, за мною, як голубка за
голубом? Га? А ми таки, Явдоню, прожили вік, як ті голуб'ята в парці. Як я тебе
не бачу, то й сум мене бере!
Є в д о к і я К о р н і ї в н а. Добрий сум! Пішов собі в кімнату та й хропе,
аж кімната дрижить, а я тут сама сиджу. Нема до кого й слова промовити.
С и д і р С в и р и д о в и ч. А чи пам'ятаєш, Явдоню, як я присватувався до
тебе! Як тоді вертівся коло тебе.
Є в д о к і я К о р н і ї в н а. Ще б пак не пам'ятала! На всі Кожум'яки не
було тоді такого вертуна, як ти.
С и д і р С в и р и д о в и ч. А чи пам'ятаєш, як я тупцяв кругом тебе! Я до
неї і звідтіль, і звідсіль, а вона тільки було спідню губу копилить.
Є в д о к і я К о р н і ї в н а. Що копилила, то копилила, бо знала навіщо. А
правда, я тоді таки добре виварила тобі воду, аж чуб був мокрий.
С и д і р С в и р и д о в и ч. Ой ви, жіночки ви капосні! До смерті згадуєте,
як водили нас. Але таки довуркотався. Гулю, гулю, моя старесенька!
Є в д о к і я К о р н і ї в н а. Коли б ти тільки не був трохи вередливий... я
б з тобою зовсім щасливо дожила віку.
С и д і р С в и р и д о в и ч. Якби пак я взяв за тобою те придане, що обіцяв
твій покійний батько, то, може б, і не був такий вередливий.
Є в д о к і я К о р н і ї в н а. І годі вже тобі згадувати.
С и д і р С в и р и д о в и ч. А якби, стара, оце було
Cторінка номер 1