Реклама Сезонные скидки, балконы под ключ.
  • Український національний одяг

    Cторінка номер 1

    Жіночий костюм:
    - сорочка вишита або блузка вишита;
    - спідниця-плахта вишита;
    - корсетка чи жилет;
    - народне взуття;
    - намисто, гирдани чи коралі;
    - вінок з квітів ручної роботи або чільце чи очіпок

    Чоловічий костюм:
    - сорочка "чумачка";
    - шаровари з поясом або штани;
    - свитка;
    - шапка.

    Поверх сорочки жінки Центральної України в будні одягали запаску, а в свята - плахту, яку підперізували крайкою, тканиною з барвистих ниток, з китицями на кінцях. Оскільки і плахти, і запаски спереду розходилися, то поверх них одягалася попередниця, підібрана під колір плахти й оздоблена вишивкою.

    По візерунках вишиваної сорочки можна “прочитати”, звідки вона походить (кожен регіон мав свою улюблену комбінацію кольорів), стать (наприклад , рукави жіночої сорочки були широкими і сходилися на зап'ясті в рясно вишитий манжет. Вишивка - основна оздоба національного костюму.

    У спадщину від давніх слов'ян дістався найбільш поширений жіночий одяг - довга сорочка. Вона прикрашена вишитими магічними орнаментами. Жіноча сорочка вважалася найтаємничішим елементом одягу, особливо її поділ. Наші предки вірили, що вишитим подолом можна зупинити відьму. Повитухи приймали дитину у поділ сорочки. Вишитою верхньою частиною сорочки нареченої після ритуального умивання по черзі витиралися молоді.

    Рушник також використовували як деталь одягу. Так, по всій Україні відомий здавна жіночий головний убір – «намітка», «серпанок» – різновид довгого рушника. Довжина намітки – 3-5 м. Раніше її носили і в будень, і в свята. Згодом вона стала святковим головним убором старших жінок, які не йшли без неї до церкви чи на весілля. Старші жінки й сьогодні просять весільну намітку покласти їм у домовину. На Київському Поліссі донедавна побутував звичай сповивати ноги покійникові наміткою темного кольору. А на поліських «могилках» і сьогодні бачимо, як поряд із рушниками на хрестах висять намітки.

    Чоловіки в’язали рушники як пояси, а з рушників, подарованих новонародженому, мати потім робила пелюшки.
    Оксана ∗∗ 25 фев 2009 в 21:44
    Український народний одяг - яскраве і самобутнє культурне явище, воно розвивалося й удосконалювалося протягом сторіч.

    Пишимо ще щось цікаве стосовно українського одягу! Оксана ∗∗ 25 фев 2009 в 21:45
    Дякую, Оксанко, за фотоальбом вишиванок, та цю тему.

    Хто що думає щодо весілля у національних костюмах? Сергій ∗∗ 25 фев 2009 в 22:40
    :))))
    Треба пошукати, як весільні костюми виглядають)))) Оксана ∗∗ 26 фев 2009 в 0:23
    У темі нове опитування! Приймаймо участь! Сергій ∗∗ 27 фев 2009 в 22:58
    Хочу вишиванку!!!!!!!! Оксана ∗∗ 28 фев 2009 в 1:39
    Коли купляєм? )) Сергій ∗∗ 28 фев 2009 в 2:03
    не знаю... Оксана ∗∗ 28 фев 2009 в 2:05
    З першої зарплати! А краще не купляти, а самим вишити, або у бабусь-дідусей на горищах поритись)) Сергій ∗∗ 28 фев 2009 в 2:10

    Cторінка номер 1

Перехід по сторінках