Cторінка номер 1
Реклама Сезонные скидки, балконы под ключ.
-
Український національний одяг
Жіночий костюм:
- сорочка вишита або блузка вишита;
- спідниця-плахта вишита;
- корсетка чи жилет;
- народне взуття;
- намисто, гирдани чи коралі;
- вінок з квітів ручної роботи або чільце чи очіпок
Чоловічий костюм:
- сорочка "чумачка";
- шаровари з поясом або штани;
- свитка;
- шапка.
Поверх сорочки жінки Центральної України в будні одягали запаску, а в свята - плахту, яку підперізували крайкою, тканиною з барвистих ниток, з китицями на кінцях. Оскільки і плахти, і запаски спереду розходилися, то поверх них одягалася попередниця, підібрана під колір плахти й оздоблена вишивкою.
По візерунках вишиваної сорочки можна “прочитати”, звідки вона походить (кожен регіон мав свою улюблену комбінацію кольорів), стать (наприклад , рукави жіночої сорочки були широкими і сходилися на зап'ясті в рясно вишитий манжет. Вишивка - основна оздоба національного костюму.
У спадщину від давніх слов'ян дістався найбільш поширений жіночий одяг - довга сорочка. Вона прикрашена вишитими магічними орнаментами. Жіноча сорочка вважалася найтаємничішим елементом одягу, особливо її поділ. Наші предки вірили, що вишитим подолом можна зупинити відьму. Повитухи приймали дитину у поділ сорочки. Вишитою верхньою частиною сорочки нареченої після ритуального умивання по черзі витиралися молоді.
Рушник також використовували як деталь одягу. Так, по всій Україні відомий здавна жіночий головний убір – «намітка», «серпанок» – різновид довгого рушника. Довжина намітки – 3-5 м. Раніше її носили і в будень, і в свята. Згодом вона стала святковим головним убором старших жінок, які не йшли без неї до церкви чи на весілля. Старші жінки й сьогодні просять весільну намітку покласти їм у домовину. На Київському Поліссі донедавна побутував звичай сповивати ноги покійникові наміткою темного кольору. А на поліських «могилках» і сьогодні бачимо, як поряд із рушниками на хрестах висять намітки.
Чоловіки в’язали рушники як пояси, а з рушників, подарованих новонародженому, мати потім робила пелюшки.
Оксана ∗∗ 25 фев 2009 в 21:44
- сорочка вишита або блузка вишита;
- спідниця-плахта вишита;
- корсетка чи жилет;
- народне взуття;
- намисто, гирдани чи коралі;
- вінок з квітів ручної роботи або чільце чи очіпок
Чоловічий костюм:
- сорочка "чумачка";
- шаровари з поясом або штани;
- свитка;
- шапка.
Поверх сорочки жінки Центральної України в будні одягали запаску, а в свята - плахту, яку підперізували крайкою, тканиною з барвистих ниток, з китицями на кінцях. Оскільки і плахти, і запаски спереду розходилися, то поверх них одягалася попередниця, підібрана під колір плахти й оздоблена вишивкою.
По візерунках вишиваної сорочки можна “прочитати”, звідки вона походить (кожен регіон мав свою улюблену комбінацію кольорів), стать (наприклад , рукави жіночої сорочки були широкими і сходилися на зап'ясті в рясно вишитий манжет. Вишивка - основна оздоба національного костюму.
У спадщину від давніх слов'ян дістався найбільш поширений жіночий одяг - довга сорочка. Вона прикрашена вишитими магічними орнаментами. Жіноча сорочка вважалася найтаємничішим елементом одягу, особливо її поділ. Наші предки вірили, що вишитим подолом можна зупинити відьму. Повитухи приймали дитину у поділ сорочки. Вишитою верхньою частиною сорочки нареченої після ритуального умивання по черзі витиралися молоді.
Рушник також використовували як деталь одягу. Так, по всій Україні відомий здавна жіночий головний убір – «намітка», «серпанок» – різновид довгого рушника. Довжина намітки – 3-5 м. Раніше її носили і в будень, і в свята. Згодом вона стала святковим головним убором старших жінок, які не йшли без неї до церкви чи на весілля. Старші жінки й сьогодні просять весільну намітку покласти їм у домовину. На Київському Поліссі донедавна побутував звичай сповивати ноги покійникові наміткою темного кольору. А на поліських «могилках» і сьогодні бачимо, як поряд із рушниками на хрестах висять намітки.
Чоловіки в’язали рушники як пояси, а з рушників, подарованих новонародженому, мати потім робила пелюшки.
Оксана ∗∗ 25 фев 2009 в 21:44
Український народний одяг - яскраве і самобутнє культурне явище, воно розвивалося й удосконалювалося протягом сторіч.
Пишимо ще щось цікаве стосовно українського одягу! Оксана ∗∗ 25 фев 2009 в 21:45
Пишимо ще щось цікаве стосовно українського одягу! Оксана ∗∗ 25 фев 2009 в 21:45
Дякую, Оксанко, за фотоальбом вишиванок, та цю тему.
Хто що думає щодо весілля у національних костюмах? Сергій ∗∗ 25 фев 2009 в 22:40
Хто що думає щодо весілля у національних костюмах? Сергій ∗∗ 25 фев 2009 в 22:40
:))))
Треба пошукати, як весільні костюми виглядають)))) Оксана ∗∗ 26 фев 2009 в 0:23
Треба пошукати, як весільні костюми виглядають)))) Оксана ∗∗ 26 фев 2009 в 0:23
У темі нове опитування! Приймаймо участь!
Сергій ∗∗
27 фев 2009 в 22:58
Хочу вишиванку!!!!!!!!
Оксана ∗∗
28 фев 2009 в 1:39
Коли купляєм? ))
Сергій ∗∗
28 фев 2009 в 2:03
не знаю...
Оксана ∗∗
28 фев 2009 в 2:05
З першої зарплати! А краще не купляти, а самим вишити, або у бабусь-дідусей на горищах поритись))
Сергій ∗∗
28 фев 2009 в 2:10
Cторінка номер 1